Повернутись в головне меню | на природні пам'ятки

Заказник "Велика i Мала Бугаїхи" | Фото
Цiннiсть: Скополiя карнiолiйська, орхiднi види

Географiчне розташування: поблизу с. Голенищево, Чемеровецький р-н

ПОЛОЖЕННЯ
про ландшафтний заказник загальнодержавного значення
"Велика i Мала Бугаїхи".


1. Загальні засади.
1.1 Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Велика i Мала Бугаїхи". Залісненні товтри між селами Голенищево i Романiвка. Товтри вкриті листв'яними породами дерев грабово-дубовими та ясеновими насадженнями природного походження. Особливість заказника специфічної трав'янистої рослинності, притаманної флорі Товтрової гряди. З поміж них є чимало, які занесені до Червоної Книги України. Заповіданий ОВК №225 від 15.10.1986 р.
1.2 Загальна площа ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Велика i Мала Бугаїхи" становить 66.0 га. Користувач Національний Природній парк "Подільські Товтри".
1.3 Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Велика i Мала Бугаїхи" входить до складу природно-заповiдного фонду України, який охороняється як національне надбання, є складовою частиною системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
1.4 Ліквідація, реорганізація, ландшафтного заказника загально державного значення "Велика i Мала Бугаїхи", а також зміна границь, проводиться згідно чинного законодавства.
1.5 Поштова адреса землекористувача:
Хмельницька область, м. Кам'янець-Подiльський, вул. Польський ринок, 6.
2. Мета створення i завдання ландшафтного заказника загальнодержавного значення
"Велика i Мала Бугаїхи".
2.1 Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Велика i Мала Бугаїхи" входить до складу природно-заповiдного фонду України.
2.2 Головним завданням ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Велика i Мала Бугаїхи" є збереження та охорона унiкальньних ландшафтів Поділля із рідкісними i цінними видами рослин, занесених до Червоної Книги України. Ст. 25 З.У. про ПЗФ України.
2.3 Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Велика i мала Бугаїхи", може використовуватись в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних, рекреаційних цілях.

3. Режим території та охорона ландшафтного заказника місцевого значення "Велика i Мала Бугаїхи".
3.1 На території заказника обмежується або забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цілям i завданням передбаченим положенням про заказник.
3.2 Господарська , наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям i завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
3.3 Власники або користувачі земельних ділянок природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму його охорони та збереження. СТ. 26 Закону України "Про природно-заповiдний фонд України".
3.4 Проведення такої господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу.
3.5 Будівництво споруд, що можуть вплинути на зміну характеру місцевості, ландшафту i спричинити збитки заповідному об'єкту.
3.6 Геологорозвідувальні роботи, добування корисних копалин, порушення грунтового та рослинного покриву.
3.7 Будь-яке засмічення та забруднення території заказника.
3.8 Надання земельних ділянок під забудову.
3.9 Інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв'язків та ходу природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності заказника.
3.10 Порушення законодавства України "Про природно-заповідний фонд України" та закону "Про охорону навколишнього середовища" тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.
3.11 Розмір шкоди заподіяної заказнику, визначається на основі затверджених такс.
3.12 Всі види природокористування, що проводяться на території заказників здійснюються за дозволами держуправління екологічної безпеки в Хмельницькiй області в межах, затверджених у встановленому порядку.
Положення розроблене на основі Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Погоджено:
Директор НПП "Подільські Товтри" О. Нікітін

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Велика і Мала Бугаїхи"

Розташований заказник південніше села Голенищево Чемеровецького району за 2 км.
Бугаїхи - це два круглясті, дещо подовженої форми, дуже мальовничі горби, один з яких більший, другий - менший. Адміністративно вони розташовані на території Чемеровецького району Хмельницької області, на землях колишнього колгоспу імені Петровського (нині сільськогосподарського формування КСП "Голенищево")
Ці горби є частиною Товтр, єдині з ними за часом і способом творення. Розміщені на південний захід від основного Товтрового пасма, на лівому березі річки Збруч і замикають собою Каньоноподібну в цьому місці продолину ріки. Таке положення "Бугаїх" обумовлює їх вплив на мікроклімат прилеглої території.
З геологічного боку "Велика і Мала Бугаїхи", подібно до всього Товтрового пасма, являють собою залишки бар'єрного рифу неогенового віку.
Цінність "Бугаїх" саме в комплексі їх визначальних рис - своєрідності геологічної будови, лісо-трав'яної рослинності, ландшафту та розташування. Навколо цих Товтр і за їхньою участю створився екологічно збалансований природний комплекс. "Велика і Мала Бугаїхи" знаходяться на відстані лише 0,5 км від Іванковецького загальнодержавного ландшафтного заказника. А поряд, у Тернопільській області, на правому березі Збруча розташувався заповідник "Медобори".
Увесь цей район постановою РМ УРСР від 10 грудня 1977 року включено в перелік територій, що резервуються для організації місць відпочинку й туризму. В їх межах заборонено спорудження будь-яких промислових підприємств, не зв'язаних безпосередньо із задоволенням потреб населення, відпочиваючих. Цей район входить до охоронної зони Сатанівського курорту з мінеральними водами "Надзбручанська Нафтуся".
Особливості геологічної будови Бугаїх, їх дещо відокремлене розташування свого часу пригледілося Закупнянському кар'єроуправлінню, що добуває вапняки для цукрової промисловості.
Кар'єр (45 га) цього підприємства розташований поблизу Бугаїх - це ділянка Центральна Лисогірка. На Великій Бугаїсі навіть були визначені запаси сировини для видобування й планувалось будівництво кар'єру. І це при тому, що сировина "Бугаїх" для цілей цукроваріння значно гірше за якістю від сировини кар'єрів "Лисогірка". Так, за даними розвідувального буріння закарстованість "Бугаїх" складає 17 проти 12 на участку с. Лисогірка та 7,7% на участку "Центральний" поблизу смт Закупного. Дані закарстованості засвідчують, що вихід товарного вапняку для цукрової промисловості на Бугаїхах складає 39%, тоді, як на вищезгаданих - 50%. Цей факт є прямим доказом нераціонального та неекологічного руйнування цих Товтр і спотворення неповторного природного комплексу регіону. Проти наполягання щодо руйнування товтр "Бугаїх" Закупнянським кар'єроуправлінням виступили мешканці села Голенищево. Згодом на сполох вдарили науковці, громадськість, природолюби, а також ЗМІ різного рівня (газ. "Радянська Україна", 16.07.1981р.; 20.08.1986р.; обласна газета "Радянське Поділля", 3.03.1981р., та ін.), які стали на захист цього витвору природи. День 20 жовтня 1984 року став вирішальним для "Бугаїх", бо вирішувалась їх доля - бути їм, чи перетворити на кар'єри.
Хмельницький облвиконком своїм рішенням від 15 жовтня 1986 року за № 225 надав їм статусу заказника місцевого значення. Завдяки цьому до певної міри була знята напруга довкола товтр "Бугаїхи".
Згодом облвиконком звернувся до РМ УРСР з проханням перевести товтри "Бугаїхи" у вищу категорію заповідності - ландшафтного заказника загальнодержавного значення (затверджено Указом Президента України 20.08.1996р. № 71596). На прикладі товтр "Бугаїхи" продемонстровано як навколо них зійшлося кілька великих народногосподарських проблем. Це раціональне природокористування, вдосконалення технології видобутку й переробки корисних копалин, комплексне безвідходне виробництво.
Збереження "Бугаїх" у значній мірі завдячує прийнятій на той час Постанові РМ УРСР "Про докорінну перебудову справи охорони природи в країні".
Що ж до задоволення потреб у видобутку вапняку для цукровиків, то згідно чинних офіційних документів Закупнянському кар'єроуправлінню держава відпустила для експлуатації під кар'єри 4 товтри площею понад 150 га. Жертвою стали сама висока товтра "Замок" (56 га), товтри "Первомайська" (19 га), "Центральна" (18 га), "Лисогірка" (45 га).
Товтри "Велика і Мала Бугаїхи", крім економічного значення для діючих, поруч розташованих агроформувань (Голенищево, Лисогірка, Вівся), мають ще й наукове, природоохоронне , кліматорегулююче, господарське, рекреаційне, естетичне та оздоровче значення. Цей природно-ландшафтний комплекс на Збручі неподалік смт Сатанова з давніх часів заволікав учених у різні часи. Дану місцевість досліджували ботаніки І.Шмальгаузен (1886), М.І.Котов (1930), М.Круцкевич (1937), М.А.Задорожний, С.І.Ковальчук, О.М.Кльоц (1980-1985), С.І.Ковальчук, Л.Г.Любінська (1989-1990), Л.Г.Любінська (1996-2001) та ін.
"Бугаїхи" вкриті лісом і разом з Сатанівською лісовою дачею та Іванковецьким лісовим масивом складають унікальний природно-пейзажний комплекс. Не випадково він став принадою для будівництва Сатанівської курортно-оздоровчої бази "Товтри". Але справа не лише в неординарності краєвиду. Даний природний комплекс характеризується наявними типічними подільськими дубово-буковими лісами минулого.
На 90 км відтінку Товтрового пасма Хмельниччини немає подібних пам'яток природи, де росте ліс природного насіннєвого походження.
З ботанічної точки зору товтри "Велика і Мала Бугаїхи" є унікальними. Особливістю їх насамперед є те, що вони вкриті лісом, що для інших окремих товтр - явище досить рідкісне.
Характер рослинних угрупувань на Бугаїхах відчутно змінюється у залежності від експозиції схилів. На західному схилі крутизною 15-20о росте рідкісне лісове угрупування грабового лісу плющевого (Carpineto hederosum), яке занесене до "Зеленої книги України". В його травостої домінує покриття (20-25%) середньо-європейсько-середземноморський вид - плющ звичайний (Hedera helix L).
Флористичний склад травостою в основному неморальний. Вершина товтри і верхня частина східного схилу занята асоціацією ясенево-грабового лісу плющево-копитнякового, склад якого переважно неморальний, типічний як для товтр, так і для грабових лісів Поділля в цілому. Тут росте і ряд рідкісних субсередземноморських світлолюбних видів - гордовина (Vibirnum lantana L.), шоломниця висока (Scutellaria altissima L.)
Особливу цінність складають лісові угрупування нижньої частини східного схилу, де вузькою смужкою тягнуться темно-сірі опідзолені грунти достатньої зволоженості. Тут росте асоціація дубово-грабового лісу, домінантами травостою якого виступають середньоєвропейські види - скополія карніолійська (Scopolia carniolica Jacq) і цибуля ведмежа (Allium ursinum L.), які занесено до Червоної книги України. Заказник - одне з небагатьох місць в Україні, де ростуть такі суцільні зарості вказаних раритетів.
У проведеній науково-дослідній експедиції (С.І.Ковальчук, Л.Г.Любінська, 1989-1990) на території заказника було виявлено зростання на товтрі "Велика Бугаїха" значної кількості популяції арума Бестера (Arum besseranum Schott). Одночасно була виявлена синузія ранньовесняних ефемероїдів - підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L.), проліска дволиста (Scilla bifolia L.), ряст порожнистий (Corydalis cava (L.) Schweigg. et Koerte), конвалія травнева (Convallaria majalis L.), лілія лісова (Lilium martagon L.)
Товтри "Бугаїхи" мають велику цінність не лише у флористичному відношенні, а й в геоморфологічному. Це останці древніх рифових будов неогенового віку. Безпосередні виходи на поверхню дозволяють прослідкувати еволюцію рифових утворень від силуру до неогенового часу. Вапняки цих товтр якісно відмінні від вапняків поруч розміщених товтр у Лисогірці та Закупному.
Крім цього, слід наголосити ще на одну істотну характеристику товтр "Бугаїхи" - це їх стратегічне значення в геодезичному відношенні. Товтра "Велика Бугаїха" є найвищою. Її висота становить 409м над рівнем моря. Нині - це найвища географічна точка поверхні Хмельницької області і одна із найвищих у Медоборах взагалі. До того найвищою вважалась товтра "Замок" біля с.Кутковець Чемеровецького району, яка знищена кар'єрними розробками.
Нині в подільському регіоні товтра "Велика Бугаїха" домінує над навколишньою місцевістю і має виняткове кліматорегулююче та водорегулююче значення, оскільки розташована в природному коридорі на шляху північно-східних вітрів.
Ландшафтний заказник "Велика і Мала Бугаїхи" є складовою природно-заповідного фонду України. З 2 червня 1999 року його користувачем став НПП "Подільські Товтри". Це поки що єдиний природоохоронний об'єкт, який став надбанням паркової інституції (66 га). А це сприятиме більшій увазі заказника та його всестороннього вивчення та розгадки багатьох таємниць, прихованих у цьому унікальному витворі.

29.04.2002р. /С.І.Ковальчук/