повернутись в головне меню | на історико-архітектурні пам'ятки

ВЕРХНЯ ПОЛЬСЬКА БРАМА | Фото

Розміщена на верхній терасі північної сторони Старого міста. відноситься до північно-західних міських укріплень, які складаються із: Кушнірської башти, Вітряної брами, Михайлівської брами (середня брама), напівбашти та оборонних мурів.
На межі ХІХ-ХХ ст.ст. весь оборонний вузол отримав назву Верхньої Польської брами.
В 1956-1958рр. були проведені реставраційні роботи.

Історична довідка НІАЗ "Кам'янець" С. Папевська.

ПОЛЬСЬКІ ВОРОТА

В жовтні 1430 року Поділля, в тому числі і Кам'янець, захопила шляхетська Польща. Польський король подарував місто братам-шляхтичам Бучацьким, які брали активну участь у цій агресії.
Коли турки почали захоплювати Балкани і підійшли до Валахії, виникла загроза нападу турецьких феодалів на Поділля. В 1463 році польський Петриковський сейм направив у Кам'янець спеціальну комісію із завданням викупити місто у Бучечьких і накреслити заходи по укріпленню його. Оскільки грошей для викупу у польської казни не було, ця комісія наклала на місцеве подільське населення подать натурою. З кожного лану селянин повинен був дати комісії одного бика.
Одержавши кілька сот биків, Бучацькі передали місто польським емісарам (уповноваженим польського короля), і тоді у місто ввійшов королівський гарнізон. Згодом почалось будівництво нових укріплень як у замку, так і в самому місті, Польські ворота були споруджені наприкінці XV ст. і напочатку XVI ст. Вони знаходяться в долині річки Смотрич біля пивзаводу, в тому місці, де закінчувались обривчасті схили скель лівого берега. Це зроблено з метою, щоб якомога більше огородити територію міста укріпленнями, а також, щоб не дати можливості ворогові спуститись по пологих схилах в долину річки позаду укріплень.
Основою оборони Польської брами був кам'яний коридор-бастіон. який тягнувся від кам'яних сходів до протилежного лівого берега річки. На лівому березі головний бастіон упирався у триповерхову башту. Від цієї башти по лівобережній поймі річки до самих обривів скель тягнувся вже другий, менших розмірів бастіон, який мав всередині проходи для воїнів і амбразури для стрільби. На лінії другого бастіону, якраз посередині стояла ще одна башта. Зона, а також частина стіни - бастіону збереглися донині.
Головний бастіон, який перетинав-річку, на міській стороні біля кам'яних сходів мав прохідні (і проїзні) ворота зі склепінням. Цей прохід, що вів до міста, зачинявся тяжкими дерев'яними, окованими залізом ворітьми Поряд, під скелею, в куточку, біля семих кам'яних сходів, стояв одноповерховий кам'яний будиночок з колонами, В ньому знаходився військовий караул, який ніс чергову службу біля воріт. Військове ж частина, яка обороняла Польську браму, розміщалась в казармах, які знаходились на тому місці, де стоїть пивзавод.
Біля вищезгаданих прохідних воріт, із зовнішньої сторони, на самому березі річки, стояла велика чотириповерхова кам'яна башта. Нижній поверх цієї башти зберігся, його можна побачити біля самої води, в тому місці, ;де дорога від кам'яних сходів повертає, до річки на брід. Чотириповерхова башта на правому березі та башта, що стояла на лівому березі, захищали головний бастіон із зовнішньої сторони,
Головний бастіон являв собою довгий кам'яний коридор з товстими стінами і склепінням. Над руслом річки головний бастіон мав амбразури для кругового обстрілу і пройоми (щілини) для підйому та опускання дерев'яних затворів що закривали шлюзи (протоки). Ці шлюзи були вимуровані в головному бастіоні в нижній його частині для проходу під ним річкової води.
Шлюзи мали довжину, яка рівнялась ширині бастіону, тобто близько 6 метрів. Верхня частина шлюза мала склепіння. З зовнішньої сторони бастіону, перед кожним шлюзом, висіли на залізних ланцюгах великі дубові затвори (заставки), які при потребі могли підніматися або опускатися людьми із середини головного бастіону. Опущені під час облоги міста до самого дна річки дерев'яні затвори під тиском води щільно прикривали пройоми шлюзів, і вода, не маючи проходу, досить швидко піднімалась в берегах і заливала долину річки перед брамою. При цьому затоплювались і нижні поверхи башт.
Пізніше на правому березі річки, проти прохідних воріт головного бастіону, була прибудована В'їзна брама. Вона складалася: з Ковальської башти, двох малих башт на скелі поряд та В'їзного дворика проти Ковальської башти.
Під Ковальською баштою були зроблені великі В'їзні ворота. З боку річки Ковальська башта з'єднувалась з чотириповерховою баштою, високою кам'яною стіною, яка мала ширину до 3,5 м. В цій стіні був перехід в башти для воїнів. Такі криті переходи з башти в башту робились з метою, щоб ворог, який обстрілював оборонні споруди, не влучав у захисників.
Коли була збудована перехідна стіна від В'їзної брами до чотириповерхової башти, що на березі річки, між цими баштами утворився закритий, укріплений дворик. Він знаходився під скелею, напроти моста, що був споруджений російськими військовими інженерами в 1793 році.
Відверто кажучи, Польську браму ніколи ніякий ворог не штурмував. По-перше, ворогові було дуже важко форсувати водяну перепону, а зруйнувати бастіон з шлюзами не було можливості. По-друге, ворог дуже неохоче заходив в польсько-фільварецьку петлю, яку утворювали річка Смотрич та замок. Тому в документах ніде не згадується, що. ворог коли-небудь штурмував ці ворота.
В другій половині XVІІI ст., в 1764, 1766 та в 1768 роках, під мас великої весняної повені вода зруйнувала головний бастіон і замулила В'їзну браму до самого склепіння. В зв'язку з цим в'їзд в місто з того часу здійснювався через прохід між Ковальською баштою і скелею. Для розширення цього проїзду в другій половині XVIII ст. скеля була підрубана і проїзд розширився до 4,5 м,
В'їзні ворота під Ковальською баштою в 1959 році були розкопані Є.М. Пламецькою.
У Польської брами була ще одна башта, яка стояла під скелями, не доходячи до пивзаводу. Цю башту добре видно на плані міста 1699 року. В 1832 році для розширення проїзду частину Польської брами було розібрано.

С. ШКУРКО, краєзнавець

Читайте ще про польсьу браму, і ще, і ще