Повернутись в головне меню | до історичних відомостей | до списку статей

Тетяна МАТУСЯК

Тіні забутих предків витають над замковим мостом

Звідки ми походимо? Хто ми, куди йдемо, хто наші предки? Ці вічні питання бентежать наші душі. Та й не тільки наші. Згадаймо: майже тисячу років тому цим переймався і Нестор-літописець, пишучи свою знамениту "Повість врем'яних літ". Звідки пішла Руська земля? Коли засновано Київ? Скільки років Львову? Відколи існує Кам'янець-Подільський? На жаль, історія зберегла небагато письмових свідчень. Вітри століть розвіяли письмена. Але ж залишились і більш тривкі свідки минулого Це пам'ятки матеріальної культури, архітектурні споруди. Наше місто має багато цих мовчазних свідків, його колишньої величі. Одним з них є Замковий міст або турецький, як його називають в народі. Саме цей міст згідно з сміливою гіпотезою архітекторів-реставраторів Пламеницьких дозволив датувати виникнення мосту ІІ-ІІІ сторіччям нашої ери. Натурні дослідження були проведені Євгенією ПЛАМЕНИЦЬКОЮ (якої сьогодні, на жаль, вже немає серед нас) та її дочкою Ольгою ПЛАМЕНИЦЬКОЮ, архітектором Анатолієм ТЮПИЧЕМ, інженером Анатолієм ШКУРАТОВСЬКИМ в 1982-1994 р.р. Дослідження показали, що під суцільним кам'яним муром мосту сховано п'ятипрогінну аркову конструкцію, яка виникла в результаті, як мінімум двох значних будівельних етапів: першого, дако-римських часів, коли було збудовано пілони мосту, та другого, 13-14 ст., коли пілони було з'єднано арками. Нову концепцію походження Кам'янця-Подільського викладено на міжнародній конференції з фортифікації, що проходила у Кам'янці 1993 року. З наукової точки зору ця подія становить сенсацію. Ще один сенсаційний факт подано в публікації присвяченій Замковому мосту, що надрукована у щорічнику "Архітектурна спадщина України" N2 1995 року. В пошуках аналогів Кам'янецького мосту дослідниці звернулися до знаменитої колони Трояна в Римі, що вкрита барельєфними зображеннями війн цього імператора. На одному з рельєфів показано п'яти-прогінний міст перекритий дерев'яними арковими фермами. Дослідники багатьох країн світу вважали, що це зображення мосту через Дунай, збудованого 105 р. н. е., архітектором Аполодором на замовлення войовничого імператора. Ольга та Євгенія Пламеницькі вперше звернули увагу на цілковиту невідповідність зображення натурним залишкам Дунайського мосту і на дивовижну подібність зображення на... Замковий міст у Кам'янці-Подільському.
Гіпотезу щодо давньоримського походження мосту підтримав польський фахівець з римського мостобудування доктор-інженер Януш РИМША. Якими ж аргументами оперують автори гіпотези?

1. Аналіз будівельних розчинів мурувань пілонів та нижніх арок мосту показав: що будівництво пілонів датується ІІ-ІІІ ст. н. е.
2. Відстань між осями пілонів (9,05 м) дорівнює 30, а ширина пілонів по фасаду (2,05 м) - семи римським футам (фут 29,5 см).
3. Співвідношення прогону між пілонами (9,05 м) і їх довжини (між фасадними площинами) (4,5 м) дорівнює 1:2 і є характерним для давньоримського будівництва.

Отже, еволюція фортечного мосту попередньо визначилась у складі двох етапів. На першому етапі (2-3 ст.) міст був безарковим. Ймовірно, що конструкція верхньої частини була дерев'яною. Розгляд архітектурно-конструктивної структури фортечного мосту та атрибуція давніх етапів його еволюції свідчить, що це унікальна споруда, яка не має аналогів не тільки в Україні, але й далеко за її межами.
Спроба визначення орієнтовного часу побудови мосту ґрунтується на статистичному аналізі Є.СІЦІНСЬКОГО, який визначився в терміні обігу найбільшої кількості римських монет в околицях Кам'янця, часом правління Антонія Пія та Марка Аврелія, тобто (38-180 р.р.). Вірогідно, що саме впродовж цього відтинку часу здійснено основні фортифікаційні роботи на Замковому мисі та в місті, визначивши первісну оборонну та містобудівну концепцію. У цій концепції панівне місце займала комунікація між островом та плато, функції якої виконував міст зведений, мабуть, римлянами або риманізованими даками за канонами римського мостобудівництва. На жаль, можливості газети не дозволяють повністю привести всі аргументи на користь цієї гіпотези і тому ще раз нагадуємо, що вони наведені у "Архітектурній спадщині України" N2 1995 року. Ми ж повернемося до сьогоднішнього сумного стану Замкового мосту. Як вважає Ольга Пламеницька, його необхідно якнайшвидше реставрувати з відкриттям давньої аркової конструкції. В цьому її гаряче підтримують колеги з інституту теорії та історії архітектури та містобудування, а також фахівці з Варшави.

Дійсно, стан мосту вкрай загрозливий. Суцільні кам'яні мури, якими обкладено аркову конструкцію невпинно випучуються внаслідок попадання в середину мосту води. Припинити цей процес майже неможливо. Неможливо і стабілізувати конструкцію, яка розвалюється і загрожує аварією в будь-який момент. Аварію може спричинити як перезволоження конструкції (влітку через це обрушилась частина скельної частини мосту), так і вібрації від автотранспорту, або можливий землетрус в Молдові. Ситуація надто серйозна, а споруда надто унікальна, щоб зволікати з прийняттям рішень. Справу ускладнює брак коштів на проведення таких робіт та вкрай неквапна позиція Держбуду України.
Може статися так, що ще один свідок історії нашого міста піде в небуття, забравши з собою відповіді на питання, які так бентежать наші душі... Хто ми? Куди йдемо, хто був до нас?..

Тетяна МАТУСЯК
Кам'янець-Подільський вісник, 5 жовтня 1996 року