Повернутись в головне меню | до історичних відомостей | до списку статей

Перейти у головне меню

Архітектурні та історичні пам'ятки кам'янеччини

Якщо краса України - Поділля, то серце подільської землі Кам'янеччина. Не дивно, що тут зосереджена значна кількість архітектурних, археологічних та історичних пам'яток сивої давнини. Існування чисельних населених пунктів на Поділлі було можливим лише під захистом міцних мурів з оборонних споруд. Тому й в період пізнього середньовіччя оборонну роль відіграли не лише замки і фортеці, а й церкви та монастирі. Вражає око могутня велич кам'яних стін, які ніби виросли зі скельної твердині. І кожна кам'яна брила, пройшовши через сотні, а може й тисячі рук, ввібрала в себе їх тепло, енергію, акумулювала напругу інженерної думки та мрії про непохитність споруди.
З другої половини XVI ст. на місцях давньоруських городищ або дерев'яних замків ХІV-ХV ст. будуються нові муровані укріплення бастіонного типу. І хто знає, як склалася б доля нашого народу, якби їх не було. Адже за підрахунками дослідників у XVI-XVII ст., внаслідок хижацьких набігів татарських орд, приблизно кожні двадцять років щезало одне українське село. Від багатьох цих фортець, замків та замочків не лишилося на сьогодні і сліду. Лише рештки валів і ровів, перекази та топоніми, археологічні матеріали донесли до нас відомості про них.

На щастя, Кам'янеччина ще може показати чисельні заповідні місця. Ще 25-30 років тому чимало архітектурних пам'яток були в такому стані, що їх можна було відбудувати чи відреставрувати незначними коштами і зусиллями. Однак, час невблаганно руйнує минуле. Допомагає цьому і безгосподарське відношення до пам'ятки з боку можновладців. Тому ці, ще чисельні сьогодні скарби мусять бути врятовані і збережені для майбутніх поколінь.

ПАНОВЕЦЬКИЙ ЗАМОК ХVІ-ХVІІІ СТ.

В кінці ХVІ ст. Ян ПОТОЦЬКИЙ, воєвода Брацлавський, староста Кам'янецький, вибудував у Панівцях кам'яний замок, який зайняв частину високого мису, що омивається з трьох сторін водами р.Смотрич та оточений глибокими ровами. Замок сформувався на основі давніх стін шляхом прибудови до зовнішніх кутів споруди прямокутних у плані веж розміром 13,8x114,8 м. Замок зазнав значних перебудов та був у вирі бурхливих подій європейського життя. В кінці XVIII - І пол. ХІХ ст. оборонні споруди перетворені в господарські. Незважаючи на це, замковий комплекс залишається домінантою півострівної частини селища.

На сьогодні від замкового комплексу збереглися лише фрагменти оборонних стін та веж: північно-західна та південно-західна кутові башти, а також дві оборонні стіни -північна та південна з надбрамною вежею. Північно-західна башта в плані являє неправильний чотирикутник - довжина більшої сторони 18,8 м, меншої - 17,3 м. Стіни складені з каменю, їх товщина на рівні другого поверху складає 1,45 м. Бійниці другого ярусу перекриті кам'яними перемичками, ширина світлового прорізу - від ЗО до 40 см, висота - 60 см. На південно-західній башті досліджено ренесансні білокам'яні фриз та карниз. Оборонні стіни збереглися фрагментарно. Так, північна стіна протягом 54 м вціліла на висоту давніх півтора яруси. Південна оборонна стіна збереглася на ділянці довжиною 25 м.
В XVI ст. між північними вежами замку, вздовж оборонної стіни, прибудовано двоповерховий палац. В плані він являв чотирикутник довжиною 54 м, шириною 16 м. Фасад був прикрашений трьохгранним ризалітом, який, відповідаючи осьовій композиції плану, створював по двох нинішніх ярусах восьмигранні зали. Збудований близько 1590 р. Яном Потоцьким, палац неодноразово перебудовувався. Відомо про перебудову палацу 1768-1770 р. р. конфедератами, та в І пол. XIХ ст. паном СТАРЖИНСЬКИМ. Фрагменти фасадних стін палацу зберегли ліпний декор рубежу XVIII-XIХ ст.

Пановецький замок відіграв особливу роль у політичному та релігійному житті краю. Під час реакції проти Реформації в Західній Європі, Ян Потоцький дав притулок у замку протестантській кальвіністській церкві. Послідовники вчення Кальвіна розгорнули в замку активну діяльність. За кам'яними стінами відкрили школу - нижчу й вищу (академію), заснували друкарню та збудували кірху. З пановецької друкарні виходили видання, направлені проти папства (відомо сім пановецьких видань). В Пановецькій кальвіністській академії і школі при ній викладали ректор академії Панкратій БЕЛЬЦЕР, Ян МАЮС, магістр філософії Ян ЗИГРОВСЬКИЙ, відомий своїми літературними працями виданнями, до речі, в Пановецькій друкарні. 1611 р. у московському поході, під Смоленськом, загинув Ян Потоцький. Його брати, завзяті католики, наказали вигнати протестантів з Панівецького замку.

За діяльності кальвіністів у замку, друкарня містилася на першому поверсі палацу. Південно-західна вежа комплексу була перетворена на кірху. Квадратна в основі, ця башта у верхній частині переходила у восьмигранник. В стінах кірхи були встановлені муровані таблиці з написами 10-ти старозавітних заповідей. Родичі Яна Потоцького, після вигнання протестантів, перетворили кірху в римо-католицьку каплицю. Разом з кірхою були закриті всі інші установи кальвіністів.

1621 та 1633 р.р. Пановецький замок витримав натиск турецької облоги. А 19 травня 1651 р. замок був штурмом взятий козацькими військами. Під час штурму сильно постраждали укріплення замку, а недовге перебування козаків призвело до повного спустошення Пановецької твердині. Більше ста років замок не відбудовувася. Відновлений в 2 пол. XVIII ст., він тимчасово оживився, дякуючи захопленню його 1768-70 р.р. конфедератами, а потім, залишаючись непотрібним, поступово занепадав, поки не перетворився в повну руїну. Остання спроба повернути життя панівецькому замку була здійснена в XIХ ст. Однак проведені роботи не стосувалися оборонних споруд. В 70-х роках ХІХ ст. панський садівник випадково натрапив під руїнами на кам'яний підвал. Не відаючи що робить, він викинув кістки, які там знаходилися, а склеп перетворив на погріб для зберігання овочів та фруктів. Після цього випадку пригадалася давня легенда про те, що під каплицею знаходився склеп, в якому був похований Ян Потоцький. Як бачимо, і після смерті не знайшла бунтівна душа Яна вічного спокою.

Таким чином, Пановецький замок відноситеся до невеликих фортифікаційних споруд замкового типу. В плані замок прямокутній з чотирма вежами на кутах. Збудований на височині у важкодоступному місці з ідеальним використанням природнього ландшафту. Фортифікаційним спорудам властиві прості архітектурні форми, майже повністю відсутній декор. Замок в Панівцях відображає еволюцію оборонного зодчества від регулярного стінового замку до вежового.

Замок у с.Панівці. Генеральний план

Андрій ЗАДОРОЖНЮК,
науковий співробітник ДІАЗу
1998 р.